Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Клоп шкідлива черепашка. У посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки за чисельності в середньому 0,9, максимально – 2 екз. на кв. м (Богодухівський та Лозівський райони). Фітофагом пошкоджено 1,0-2% рослин. У липні в дозріваючих посівах озимих та ярих зернових колосових культур личинки старших віків і молоді клопи інтенсивно живитимуться дозріваючим зерном для накопичення жирового тіла, що спричинить погіршення посівних і харчових кондицій зерна. Клопи, що не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, живитимуться під валками скошених хлібів, на диких злаках, нерідко в посівах кукурудзи, соняшнику і навіть буряків (хоч ці рослини мало сприятливі для цього), після чого перелітатимуть до місць зимівлі.
Колоскам зернових культур завдають шкоди хлібні жуки, які за чисельності 1,0, максимально – 3 екз. на кв. м на 1-4% рослин пшениці пошкодили колоски, що осередково може призвести до зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. У разі жарких, посушливих умов протягом місяця жуки перебуватимуть у стані літньої діапаузи. Хлібні жуки в липні спарюватимуться та відкладатимуть яйця в ґрунт на парах і просапних культурах.
У липні скрізь у дозріваючих хлібах, до огрубіння зерна, живитимуться та будуть розмножуватися сисні фітофаги, зокрема злакова попелиця та пшеничний трипс (заселено 9-15%, максимально – 20% стебел та колосків за чисельності 3-5, максимально – 15 екз. на кожному). За збільшення кількості сисних комах ймовірна щуплість та зниження маси зерна. Личинки трипсів, закінчивши свій розвиток, опускатимуться в ґрунт на зимівлю. З настанням воскової стиглості зерна з’являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви зернових культур, а також на дикорослі злаки, згодом – на сходи падалиці.
Злакові мухи (шведські, гессенська) літніх поколінь розвиватимуться в злакових бур’янах та падалиці зернових культур. Личинки хлібної п’явиці завершуватимуть свій розвиток, заляльковуючись у ґрунті, звідки наступного року вийде жук. Скрізь у посівах ярих колосових культур, крім вищезгаданих фітофагів, шкодитимуть п’явиці, шкідлива діяльність яких посилюватиметься за сухої жаркої погоди та низької вологості ґрунту. У липні фітофаг доживиться і залялькується в ґрунті, звідки наступного року вийде жук.
У липні за сприятливих погодних умов на колосі можуть поширитися гельмінтоспоріоз, альтернаріоз (чорний зародок) та інші хвороби, що, своєю чергою, може створювати проблеми з використанням ураженого зерна. Шкідливість хвороб особливо посилюватиметься при виляганні посівів або тривалому перебуванні скошених хлібів у валках та за періодичних опадів.
Кореневі гнилі (офіобольозні, церкоспорельозні, фузаріозні) на зернових культурах можуть спричиняти білоколосість та щуплозерність. Сажкові хвороби, зокрема тверда і летуча, можуть розвиватися здебільшого в господарствах, які не дотримуються протисажкових заходів. У липні хімічний захист посівів зернових колосових культур не проводять. Запобігти погіршенню якості зерна від шкідників і хвороб можна збиранням урожаю прямим комбайнуванням (передусім сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів) та оперативним доведенням зерна до відповідних посівних і хлібопекарських кондицій.
На кукурудзі продовжуватимуть живитися хлібні блішки, попелиці, листогризучі совки, а осередково за жаркої погоди можливе заселення посівів павутинним кліщем. Хімічні обробки проти стеблового кукурудзяного метелика будуть ефективними й проти попелиць.
Осередково можливе ураження пухирчастою і летючою сажками. Повсюди можливий епіфітотійний розвиток плямистостей листя та сажкових хвороб на сприйнятливих гібридах. При перших симптомах і профілактично від гельмінтоспоріозу та іржі посіви кукурудзи обприскують дозволеними фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (надалі за текстом – «Перелік пестицидів …»).
Рослини сої за умов сухої жаркої погоди липня заселятимуть та пошкоджуватимуть попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, совки-гамми, осередково – лучного метелика. За підвищеної вологості повітря поширення набуватимуть пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, аскохітоз, бактеріальні та вірусні хвороби.
При виявленні перших ознак хвороб під час бутонізації – цвітіння на насіннєвих посівах сої рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених до використання фунгіцидів. Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників здійснюють обприскування посівів дозволеними інсектицидами.
У бобах та зерні гороху скрізь розвиватимуться личинки горохового зерноїда, гусениці горохової плодожерки та бобової (акацієвої) вогнівки.
Для зменшення шкідливості комплексу хвороб і шкідників прискорюють дозрівання насіння гороху через десикацію посівів.
Повсюди в посівах багаторічних бобових трав продовжуватимуть розвиватися та шкодити жуки і личинки довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси), насіннєїди (тихіус, апіон)), клопи, попелиці, трипси, комарики, гусениці листогризучих совок, осередково – лучного метелика, чортополохівки та інші фітофаги.
Під час стеблування-бутонізації через 7-10 днів після підкосу за наявності ЕПШ комах-фітофагів багаторічні трави, передусім насіннєві посіви, слід обприскувати інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …».
Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію 0,3-0,6 кг/га). Під час цвітіння на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а в період масового відкладання (через 7-8 днів) випуск трихограми повторюють.
Технічні культури
У липні в посівах цукрових буряків за сприятливих погодних умов (помірно висока температура та підвищена вологість) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця. Випадання зливових дощів, а також наявність природних ентомофагів, паразитів і хвороб дещо знижуватимуть чисельність та шкідливість попелиці. Осередково за достатньо теплої, вологої погоди розвиватимуться бурякові щитоноски та мінуюча муха. Повсюди відмічатиметься шкідливість гусениць підгризаючих і листогризучих совок, подекуди – лучного метелика.
Розвитку та поширенню церкоспорозу сприятимуть теплі часті дощі, рясні ранкові роси за середньодобової температури повітря вище 21°С. Також за сприятливих погодних умов у посівах буряків розвитку та поширення набуватимуть альтернаріоз, пероноспороз, рамуляріоз, борошниста роса, фомоз, зональна плямистість та інші захворювання листків. За недостатнього забезпечення рослин елементами живлення, за умов зливових дощів чи посухи можливий розвиток хвороб коренеплодів. Поширенню вірусних хвороб (жовтуха, мозаїка) сприятимуть сисні шкідники.
Проти бурякової листкової попелиці (при заселенні 15% рослин), мінуючих мух (30% рослин і 3-5 личинок на рослину) та інших сисних шкідників посіви буряків обприскують інсектицидами. При співвідношенні ентомофаг:попелиця 1:30 або якщо 30% особин попелиць уражені хворобами, обробки інсектицидами недоцільні. За появи ознак пероноспорозу, окремих плям церкоспорозу (3-5% рослин) чи еризифозу (5-10%) проводять обробки дозволеними до використання фунгіцидами. За наростання хвороб обробки здійснюють повторно (бажано іншими фунгіцидами) через 12-15 днів.
Посіви соняшнику заселятимуть та пошкоджуватимуть геліхризова попелиця, клопи-сліпняки, трипси та цикадки, пошкодження від яких може призвести до некрозу тканин і псування молодих сім’янок. Вогнищами спостерігатиметься пошкодження рослин гусеницями підгризаючих і листогризучих совок, лучного метелика, сарановими, подекуди – соняшниковою шипоноскою. Пошкодження їхніми личинками більш помітні в разі пізніх термінів сівби. Осередково відмічатиметься розвиток та шкідливість гусениць соняшникової вогнівки, від пошкоджень якої можливе погіршення якості насіння соняшнику, насамперед нестійких сортів культури.
Можливе осередкове заселення рослин соняшнику павутинним кліщем, який раніше з польових культур пошкоджував лише сою. Найімовірніше, в подальшому посіви соняшнику потребуватимуть хімічного захисту від цього шкідника.
Наприкінці червня на 1-4% рослин соняшнику відмічали ураження септоріозом, пероноспорозом, іржею і білою гниллю. У липні розвитку гнилей та пероноспорозу можуть сприяти помірні температури й надмірна зволоженість; фомозу та фомопсису – підвищена температура (20-28ºС) та відносна вологість (60-90%); іржі й септоріозу – посушлива жарка погода. Вовчок соняшниковий паразитуватиме на рослинах культури в посівах нестійких гібридів.
Захищати посіви соняшнику рекомендовано перед цвітінням від попелиці – у разі заселення понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. за відсутності ентомофагів – дозволеними до використання препаратами. За наявності клопів (ЕПШ 2 екз. на кошик), соняшникової вогнівки (ЕПШ 3 екз. на кошик) чи вогнищ лучного метелика ІІ покоління (20 екз. гусениць на кв. м) проводять хімічні обробки посівів. Під час масового відкладання яєць совками та лучним метеликом доцільний випуск трихограми; при виявленні квітконосів вовчка ефективно застосовувати муху фітомізу. За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків, фомопсису, несправжньої борошнистої роси рослини культури захищають фунгіцидами. Першу обробку проводять на початку цвітіння, другу – через 14 днів після першої.
Перед збиранням (за 14 днів) для рівномірного фізіологічного дозрівання рослин озимого ріпаку та з метою зниження ураження рослин альтернаріозом, фомозом і гнилями рекомендовано провести десикацію за побуріння 70% стручків і вологої погоди десикантами згідно з «Переліком пестицидів …».
Картопля та овочеві культури
У посадках картоплі та інших пасльонових культур шкодитимуть жуки та личинки другого покоління колорадського жука. За умов посушливого (температура понад 26ºС та вологість 58-75%) липня зросте інтенсивність заселення рослин середньо- та пізньостиглих сортів картоплі, томатів, баклажанів, а також прискориться розвиток усіх стадій фітофага. Захищають посіви картоплі та інших культур дозволеними до використання препаратами згідно з «Переліком пестицидів …».
Для профілактики резистентності проводять почергові обробки препаратами з різними діючими речовинами.
На томатах і картоплі за умов теплої, вологої погоди, рясних дощів та рос упродовж липня можуть поширюватись та розвиватись фітофтороз, альтернаріоз та інші хвороби. Від хвороб рослини оздоровлюють обприскуванням дозволеними до використання фунгіцидами.
Рослинам капусти завдаватимуть шкоди гусениці капустяного та ріпакового біланів, молі, совок, високий рівень шкідливості яких ймовірний за умов помірної вологості повітря та оптимальних температур протягом місяця. Насадження капусти середньостиглих сортів потребуватимуть захисту від попелиці та білокрилки, інтенсивному розвитку якої сприяють високі температурні показники. Осередково рослини культури заселятимуть хрестоцвіті клопи.
Захист від гусениць совок доцільно проводити за чисельності 5 екз. і більше на рослину пізньої капусти за 5% і більше заселених рослин, молі та біланів – 2-5 екз. на 10% заселених рослин. Промислові плантації культури захищають препаратами згідно з «Переліком пестицидів …».
Погодні умови можуть сприяти ураженню овочевих культур пероноспорозом, антракнозом, бактеріозом.
Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, прихованохоботника. Пероноспороз цибулі може стримувати низька вологість повітря. Ураження рослин цибулі пероноспорозом обмежують обробкою посівів дозволеними до використання фунгіцидами.
Баштанні (огірки, кавуни, дині та інші) культури скрізь заселятимуться баштанною попелицею, подекуди – тютюновим трипсом, павутинним кліщем. Чисельність сисних комах обмежується хімічними обробками посівів системними препаратами.
Масовий розвиток бактеріозу, антракнозу, фузаріозного в’янення ймовірний у разі теплої та жаркої погоди, високої вологості, опадів, ранкових рос. У посівах баштанних культур обмежують поширення зазначених хвороб, а також несправжньої борошнистої роси та інших шляхом обробки фунгіцидами. Наступні обробки посівів проводять через 8-10 днів з дотриманням санітарних вимог щодо використання препаратів.
Шкідники і хвороби плодових насаджень
В яблуневих садах протягом липня доживлятимуться гусениці яблуневої плодожерки першого покоління, частина з яких відійде в зимову діапаузу, інша частина – заляльковуватиметься. У районах області розвиватиметься друге покоління яблуневої плодожерки, літ якої розпочнеться на початку липня. Значної шкоди гусениці завдаватимуть передусім незахищеним садам.
У плодах вишні й черешні пізніх сортів доживлятимуться личинки вишневої мухи, які до кінця липня заляльковуватимуться та відійдуть на зимівлю. Скрізь у садах можливе наростання чисельності сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок).
Призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, шовкопрядів). У занедбаних садах гусениці молодших віків білана жилкуватого і золотогуза скелетуватимуть листки.
У разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки, або 1 східної, а також проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок, мінуючих молей, кліщів, червиці в’їдливої зерняткові сади обробляють інсектицидами з додаванням фунгіцидів проти парші та борошнистої роси. Під час обробок дотримуються чергування препаратів.
Посушлива жарка погода в липні сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. За теплої, з частими дощами і росами погоди, відбуватиметься масовий розвиток парші, моніліозу, різних плямистостей листя на зерняткових і кісточкових плодових. Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти плодової гнилі та борошнистої роси обприскують фунгіцидами.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу фунгіцидами.
Багатоїдні шкідники
Саранові. В ареалі поширення нестадних кобилок та коників очікується їх живлення на неугіддях, багаторічних травах та осередково в посівах сільськогосподарських культур.
У липні відбуватиметься перехід фітофага в старші віки, парування та розпочнеться відкладання яєць-ворочків. За умов сухої жаркої погоди липня (оптимальна – 28ºС) може зрости активність та шкідливість стадних видів саранових (сарани перелітної та італійського пруса) у посівах сільськогосподарських культур. Осередки високої чисельності комах саранових ймовірні на пасовищах і луках, а також у суміжних посівах зернових колосових культур, кукурудзи, соняшнику, сої, цукрових буряків, овочевих та інших сільськогосподарських культур, через що може виникати потреба в хімічних обробках угідь. Особливу увагу необхідно звертати на місця виявлення вогнищ стадного виду саранових (сарани перелітної) у 2024 році на території Слобожанської міської ради Чугуївського району.
За чисельності личинок італійського пруса та сарани перелітної 2-5, нестадних видів – 10-15 екз. на кв. м проводять обприскування інсектицидами.
Обробки краще проводити вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від «голови», охоплюючи її по спіралі, що перевищує фронт куліги.
Керівникам підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадянам у всіх районах області необхідно організувати впродовж липня і серпня постійні обстеження посівів сільськогосподарських культур та інших стацій, з метою виявлення заселення саранових, встановлення їх шкодочинності та проведення комплексу винищувальних заходів. Особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та пасовищам поблизу посівів сільськогосподарських культур.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Повсюди в посівах кукурудзи, проса, сорго, соняшнику та інших товстостеблових рослин триватиме літ метеликів, відкладання яєць, виплодження та живлення гусениць. Оптимальні показники вологості та температури повітря в цей період (температура 17-30ºС та вологість повітря 80%), сприятимуть нормальній життєдіяльності всіх стадій фітофага та формуванню осередків підвищеної чисельності й шкідливості стеблового (кукурудзяного) метелика. Підвищений температурний режим і низька вологість повітря викликатимуть часткову або повну загибель яйцекладок та гусениць молодших віків.
Випуск трихограми на початку і вдруге – в період масового відкладання яєць кукурудзяним метеликом за чисельності 50-100 тис. самиць/га є ефективним і безпечним заходом боротьби з вищезазначеним фітофагом. Оскільки період відкладання яєць самицями кукурудзяного метелика залежно від температур триває 12-20 діб, а тривалість життя трихограми – 4-5 діб, яйцеїда слід випускати не менше двох-трьох разів з інтервалом 5-6 діб. Застосування інсектицидів необхідне відразу ж після масового виплодження гусениць, оскільки гусінь живиться відкрито лише 1-2 дні. Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності понад 18% рослин з яйцекладками кукурудзяного метелика або 6-8% рослин з гусеницями кукурудзяного метелика чи бавовникової та інших совок І і ІІ віків. Проти стеблового кукурудзяного метелика та інших шкідників у посівах кукурудзи застосовують інсектициди згідно з «Переліком пестицидів …».
В агроценозах області протягом місяця ймовірний підвищений рівень чисельності та господарсько відчутна шкідливість совки–гамми, капустяної, С-чорної, бавовникової, помідорної (карадрина), конюшинової, люцернової, зернової та інших видів совок. За появи осередків надпорогової чисельності гусениць застосовують інсектициди згідно з чинними регламентами.
Застосування інсектицидів на плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць помідорної, бавовникової та інших совок бажане до початку плодоутворення.
Підгризаючі совки. Скрізь протягом липня не менш шкідливими залишатимуться озима і оклична совки, а також іпсилон. Сприятливими умовами для розвитку гусениць будуть температура 20-27°С та відносна вологість повітря 70-95%. Гусениці відходитимуть на заляльковування, яке за помірної зволоженості повітря триватиме 11-14 днів. За ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних – 3-8 екз. на кв. м проводять хімічні обробки, дотримуючись чинних регламентів. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок живиться рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого їх віку, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі.
Лучний метелик. У неугіддях, посівах багаторічних трав, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих культур продовжиться розвиток гусениць перезимувалого покоління, відбуватиметься їх заляльковування, а потім розпочнеться літ літнього покоління. Оптимальними умовами для розвитку гусениць молодших віків будуть температура 25°С i висока відносна вологість повітря. Для гусениць старших віків температурний оптимум 20-32°С, а відносна вологість повітря 45-95%.
Обмеження масового розмноження лучного метелика із місцевих резервацій досягається застосуванням повного комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів.
Вчасне виявлення вогнищ шкідників і осередків ураження хворобами та дотримання регламентів застосування пестицидів (норм витрати, строків очікування та інших) є запорукою ефективної боротьби з ними та безпечності отриманої продукції рослинництва.
Під час застосування пестицидів необхідно суворо дотримуватись «Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» із забезпеченням збереження корисної ентомофауни і медоносних бджіл.