(Завік)
Солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А 7307.
Народився Олег Олегович 07 вересня 1983 року в селі Хрестище Красноградського району Харківської області.
Навчався в Хрестищанській загальноосвітній школі. Після школи вступив до Красноградського аграрно-технічного технікуму імені Тимошенка.
Олег захоплювався футболом, грав на позиції захисника. Приймав участь у багатьох районних змаганнях, мав надзвичайний хист до техніки, був взірцем для молодшого брата, цінував та любив своїх рідних та батьків. З раннього віку працював на тракторі в своєму рідному селі. У «Завіка» залишився син з гарним ім’ям Володимир, він дуже хотів щоб син пишався своїм батьком.
Футбол, його хобі-захисник його позиція у грі та по життю. З цією позицією він пішов до Лав Збройних Сил України, вирішив захищати не тільки ворота, а й український народ від російських загарбників.
В пам’яті закарбувалися його слова: «Ми не покинемо позиції поки не переможемо, хай живе Український народ»
За час життя Олег мав багато друзів, які його любили та поважали.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність Осипчук Олег Олегович загинув 15 лютого 2024 року в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Вічна пам’ять і слава Герою.